вівторок, 27 травня 2014 р.

31 травня - Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням


   Ми живемо у складному світі, який постійно нас випробовує на міцність. Здорова сильна духом людина розуміє що життя це боротьба і старається переборювати труднощі. Емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, невпевненість і тому алкоголь, наркотики а також тютюн є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, дають почуття задоволення причому фальшиві.

   Шкідлива звичка – це властивість поведінки людини та залежність організму, внаслідок чого людина не контролює свою поведінку, а скоріш вона контролює її. Варто лише сформуватися шкідливі звичці і вона керує людиною. Відповідно на це йде частина її грошей, її часу, її енергії, на збиток чомусь більш корисному. Людина втрачаєте самоповагу, душевні сили, руйнується фізичне та душевне здоровя. Деяких це врешті – решт убиває.

   Тютюнопаління - одне з найбільш поширених видів побутової токсикоманії, сама найпоширеніша у всьому світі шкідлива звичка. Залежність від тютюну внесено в Міжнародну класифікацію хвороб. Нікотин є своєрідним стимулятором нервової системи, що має патологічний вплив на організм особливо у розвитку ракових хвороб. Здійснюється паління - вдиханням різних тліючих рослинних продуктів. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціанистий водень, ацетон і значну кількість речовин, які спричиняють утворення злоякісних пухлин. Палінням спричинені 30% усіх смертей від онкологічних захворювань.Воно зумовлює розвиток раку органв дихання, включаючи порожнину рота і верхніх дихальних шляхів, стравоходу, підшлункової залози. Доза нікотину 60мг-сметрельна, в одній сигареті в середньому 0,5 мг.
   За даними ВООЗ в світі понад 1,1 млрд людей, що мають цю шкідливу звичку. Розвинені країни 76% тютюну експортують. При цьому вирощують дуже дешевий та неякісний тютюн. Сигарети із цього тютюну завозять в Україну та інші слаборозвинуті країни.
   Проблема тютюнопаління вкрай актуальна для України. Україна входить до групи із 11 країн Європи з найбільшим рівнем поширеності цієї шкідливої, для здоровя, звички. У нашій країні в 2003 році нараховувалося більше 9,9 млн курців - третина всього працездатного населення України. За даними 2000 року в м. Києві палять 650 тисяч чоловіків і 150 тисяч жінок. За даними експертів щорічно ці цифри зростають у середньому на 7-8 %.Найбільший відсоток осіб, що палять, припадає на вікові групи 20-29 років (60% чоловіків і 19% жінок) та 30-39 років (57% і 22% відповідно). Жителі нашої країни випалюють на рік приблизно 234 млрд сигарет. Кількість випалених сигарет на рік 1 пересічного курця складала у 2001 році більше 4300 сигарет, у 2002 4400 сигарет, у 2003 році-4500 сигарет.
   За даними Міністерства охорони здоров'я України в сучасних умовах в жіночій популяції нашої країни, кожна пята жінка-активний курець. Особлива занепокоєнність тим, що ця шкідлива звичка припадає на вік до 35 років. За статистикою, щорічно від захворювань, спричинених тютюнокурінням у світі помирає понад 4 млн людей, в країнах СНД 500 тисяч, в Україні 110 тисяч, а в м. Києві 5,5 тисяч осіб які насолоджувалися тютюновим димом.
   Тютюн – найголовніший і найглобальніший вбивця. Тобто кожних 8 секунд на земній кулі помирає людина з цієї причини. Якщо відношення до тютюнопаління не зміниться, то за прогнозами експертів у 2030 році з цієї причини буде помирати понад 10млн. чоловік.
   Щорічно в бібліотеці проводиться виставка літератури, присвячена боротьбі з тютюнопалінням. Цього року ми підготували виставку під назвою "Здоров'я - мудрих гонорар"












четвер, 22 травня 2014 р.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!

http://goo.gl/uOzQdc
     
23 травня День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русікозаків Гетьманської Добиопришківсічових стрільців та вояків Армії УНРУПА та діячів ОУН. Відзначення Свята Героїв – це свідчення нашої твердої волі йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – Державної Незалежності, могутності і Слави України.

      Чому саме травень обрано для вшанування Героїв? Тому, що саме в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі такі кращі сини України в ХХ столітті: 3 травня 1924 року - головний ідеолог державної самостійності України початку ХХ століття - Микола Міхновський; 25 травня 1926 року - головний провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років - Симон Петлюра; 23 травня 1938 року - засновник і провідник ОУН - Євген Коновалець В роки німецької, а згодом радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі. Із проголошення незалежності України його святкування відновлено. Ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!

      Ніколи здається не були ми ближчі до зрозуміння цієї правди, як саме у сьогоднішній час, у час коли за нами тисячі могил тих, що в ім’я великої ідеї впродовж тисячоліть життя своє поклали.

      Для нас же, теперішніх молодих українців, що в своїй більшості, на жаль,можливо навіть нічого і не знають про сьогоднішнє свято, або байдужі до нього, перш за все важливо знати, що історія і сучасність України - це діло геройської української молоді: сотень тисяч юних, молодих, ледве двадцятирічних добровольців руських дружин великого князя Святослава і короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, Легіону Січових стрільців Дмитра Вітовського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця і Степана Бандери, Української Повстанської Армії Романа Шухевича і Олекси Гасина, сотень тисяч рядових українців, які боролися проти німецьких загарбників в рядах Червоної Армії, членів визвольного руху шестидесятників В’ячеслава Чорновола, учасників студентського голодування 1990 року, героїв Небесної Сотні і тих, хто загинув за визволення українського народу.

      Ми свідомі того, що не завжди маємо змогу боротися із зброєю в руках, за наш відвічний ідеал, але ми завжди маємо змогу цей ідеал нашими щоденними вчинками, трудами нашого життя наближувати. Герої залишили нам заповіт. Він досі не довершений. Життя дає нам щоденну нагоду і можливість класти і нашу цеглинку під цю будову, якої їм не доведеться закінчити. Ми мусимо ті можливості бачити і їх використовувати. Пам’ятники Героїв і їхні могили мусять нам дати силу йти їхнім шляхом. З них мусимо черпати ту полум’яну любов до Батьківщини, яка казала їм забувати про все матеріальне і дочасне, в ім’я духовного і вічного.

      Прислухаймося у цей день до мови могил. Хай до вух наших дійде голос великих Героїв, що одним з’єднаним могутнім хором до нас живих промовляють: “Українці! Нема трудів, немає жертв, немає смерти, є тільки ціль, за яку ми і наші попередники від тисячоліть свої голови клали. Здійсніть наш заповіт”. І коли цього голосу слухатимуть мільйони, ми зможемо впевнено глянути у майбутнє. Бо тоді мільйони щоденним трудом, а коли прийде потреба, то жертвою крови свідчитимуть, що Україна живе, бореться, житиме і перемагатиме.

      В бібліотеці коледжу, разом з викладачами та студентами бібліотечних дисциплін, було проведено виховну годину на тему: «Герої не вмирають». Бібліотекарі підготували виставку періодичних видань, присвячену пам’яті героям «Небесної Сотні», житомирським десантникам 95 окремої аеромобільної бригади, викладачі розповідали про історію свята та Героїв України, студенти зачитували вірші сучасних українських поетів, присвячені героям Майдану.




А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду – сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
                                                                                                                                                                      Людмила Максимлюк (21.02 2014)




Не журись, дружина мила, не ридайте,ненько!
Піде з неба рясний дощик на лани тихенько,
Змиє сльози, змиє тугу - будете радіти.
У щасливім вільнім краї зростуть наші   діти.
Підуть в луг, де край ставочка червона калина
Й посміхнеться Тато з неба, дивлячись на сина,
Вітром тихим доторкнеться до лиця дитини
І тоді вже Сотня Біла аж у Рай полине.

 Майдан… з Героями іде прощання…
 Тисячі людей зібралися в цю мить.
Для когось на землі вона передостання,
А хтось в землі сирій вже мирно спить…
Вже не побачить батько, не зустріне мати…
Живого сина в світі більше вже нема…
Прийшли у путь останню проводжати
Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…
Ридають всі… не стримати гірку сльозу…
Покотились сльозі по щоках і обороні…
Сотники, що полягни,- не встануть з сну,
Не посивіють у майбутньому вже скроні…
Не побачить дівчина ще юна і кохана
Героя свого на яву, а тільки в сні…
А когось вже не побачать діти й мама…
Когось дружина не побачить… ні…
Не збудуться мрії заповітні та бажання…
Хтось одружитися хотів, а хтось дітей,
Розбили вщент усі надії й сподіванн
Кулі, що були вийняті з голів й грудей    Назар Гузій (21.02.2014)









Слава Україні - Героям Слава!!!

вівторок, 20 травня 2014 р.

«Проникливий спостерігач людських характерів»

Сьогодні відзначаємо 215 років від дня народження Оноре де Бальзака (1799–1850), французького письменника. В історію світової художньої літератури увійшов як один із основоположників реалістичного роману. Автор грандіозної епопеї «Людська комедія» (97 творів із 143 задуманих). Найвідомішими є: «Гобсек», «Ежені Гранде», «Батько Горіо», «Втрачені ілюзії», «Кузина Бета». Бальзак кілька разів приїздив до Росії, двічі – в Україну. Письменник відвідав Київ, упродовж тривалого часу перебував у маєтку польської поміщиці Евеліни Ганської в с. Верхівні (тепер Ружинського р-ну Житомирської області), палкий роман з якою тривав майже 18 років. «О, моя кицю, цілую твої солодкі повіки, припадаю устами до твоєї лебединої шиї, тієї угловинки, яку я називаю «гніздечком для поцілунків»; беру твої маленькі рученята у свої руки і відчуваю їхні пахощі; ті духмяні пахощі, од яких можна збожеволіти, і втішаючись у думках цими скарбами (а їх у тебе – тисячі, при тому такі, що одного вистачило б для якої-небудь зарозумілої дурненької жінки), кажу тобі: «О моє ж вовченятко, о моя Евелетто, найціннішим у всьому світі є твоя душа, і я кохаю тебе всією душею…». Писав 46-річний письменник своїй коханій. У березні 1850 року в Бердичеві відбулося їхнє вінчання, але вже за 4 місяця Бальзака не стало. Після його смерті Евеліна втішилась молодим коханцем, а через два роки зійшлась із художником Жигу і прожила з ним аж до своєї смерті у 1882 році. Більшість своїх листів до Бальзака Евеліна спалила, збереглися лише сімнадцять. Гюстав Флобер в одному з листів писав: «Чому смерть Бальзака так приголомшила мене? Завжди сумно, коли помирає людина, котра викликала щире захоплення. У мене була надія познайомитися з ним і заслужити його любов і повагу. Так, це був надзвичайно сильний чоловік, якому вдалося з диявольською точністю осягнути свою епоху. Жінок він вивчив пречудово, а помер, ледве одружившись, ще й до того, коли прийшов кінець суспільству, яке він так добре знав…».

http://balzac-museum.com/ - Літературно-меморіальний музей Оноре де Бальзака.

                                                                                                                                                       

  







понеділок, 19 травня 2014 р.

Міжнародний день музеїв





18 травня музейні працівники всього світу відзначали своє професійне свято.
Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція російської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.
За словами Жака Перо, президента ICOM, «музеї повинні зайняти місце в серці суспільства і бути відкритими громадськості. Розвиток наших установ залежить у великій мірі від допомоги громадськості, і ми повинні запропонувати їй можливість підтримати наші цілі і взяти участь в нашій роботі. Таким чином, необхідно, щоб музеї та суспільство працювали разом, в дусі творчості та інновацій ».
Прийнято вважати, що через музеї суспільство висловлює своє ставлення до історико-культурної спадщини, і з цим важко не погодитись. Збираючи і зберігаючи пам’ятки матеріальної і духовної культури, вони ведуть велику науково-освітню та освітньо-виховну роботу.

До Вашої уваги пропоную перелік веб-сайтів українських музеїв:

http://prostir.museum/ua - портал «Музеї України»,

http://www.tmf-museum.kiev.ua/ua/main_ie.htm - веб-сайт Державного музею театрального, музичного і кіномистецтва України,

http://lvivgallery.org/ - Львівська Національна галерея мистецтв,

http://www.warmuseum.kiev.ua/ - Музей історії Великої Вітчизняної Війни,

http://namu.kiev.ua/ - веб-сайт Національного художнього музею України,

http://hutsul.museum/ - Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття,

http://museumlit.org.ua/ - Національний музей літератури України,

http://miku.org.ua/ - Музей історичних коштовностей України.

В Ваших коментарях бажаю отримати посилання на інші цікаві музеї України.




вівторок, 6 травня 2014 р.

ПАРАД ПЕРЕМОГИ

http://goo.gl/T9G58B
Встеляйте квітами дороги,
Дзвінкі заспівуйте пісні.
Сьогодні — свято Перемоги,
Найкраще свято на землі.
В цей день травневий, повний квіту,
По всьому світі вість пройшла:
Фашистські орди вже розбито,
Народу мужньому хвала!
Поруч з ветеранами стою,
Наче клятву мужності даю.
Ветерани в світлій сивині,
А на грудях сяють ордени...
Пам'ять серця, пам'ять сивини,
Пам'ять тих, хто не прийшов з війни.

Дорогі визволителі, шановні ветерани
Великої Вітчизняної війни !

   Від усього серця вітаємо Вас з річницею Великої Перемоги.
Багато років минуло від незабутнього травня 1945 року, але й сьогодні величний подвиг захисників і визволителів залишається невичерпним джерелом патріотизму, вірного служіння своєму народу.
   У цей славний день ми згадуємо всіх, чиє життя забрала війна, низько вклоняємося та складаємо глибоку шану ветеранам, які на своїх плечах винесли тягар війни та підняли країну з руїн у повоєнні роки. Ми уславляємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога.
   Важко знайти слова, якими можна було б передати всю вдячність за Ваш безсмертний подвиг переможців у найжорстокішій війні, яку не знало людство.
   Ми у вічному боргу перед Вами, за обірвану війною юність, за зразки мужності, силу духу, самопожертву, які Ви виявили в боях за рідну землю.
   До Вашої уваги в бібліотеці підготовлено виставку літератури під назвою: «Парад Перемоги», в якій вміщені матеріали про страшні сторінки історії нашої країни, про мужні подвиги наших дідусів та бабусь. Також окремий розділ присвячено воєнним діям на Житомирщині.







Новий розділ! Он-лайн тексти книг

Привіт всім студентам коледжу, а також тим, хто полюбляє сучасну  українську літературу!!! Пропоную до Вашої уваги он-лайн тексти книг, які з різних причин відсутні в фонді нашої бібліотеки. Цей розділ з часом буде поповнюватися в залежності від запиту читачів, або виходу в світ нових книг сучасних письменників.
10
http://goo.gl/J89CgQ