260 років від дня народження Вольфґанґа Амадея Моцарта, австрійського композитора, одного з найгеніальніших музикантів в історії людства.
Талант цієї людини був настільки неперевершеним, а сам він залишив такий значимий слід в історії класичної музики, що їм захоплювали наші предки, захоплюються наші сучасники і, напевно будуть захоплюватися наші нащадки.
21 січня - весь світ відзначає день обіймів. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. За своєрідним «повір'ям», під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Існують і «наукові» обґрунтування корисності обіймів: доброзичливі дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують у крові рівень гемоглобіну, а також іншого гормону — окситоцину, що викликає доброзичливе ставлення до інших людей.
Щедрий вечір! Добрий вечір! Добрим людям на здоров'я!
Хочеться почати рік з побажань Миру, Здоров'я, Натхнення, Благополуччя і Радості!
Сьогодні, 13 січня, Щедрий вечір (або Маланки). В цей день щедрують, обходячи хати, з побажанням щастя, здоров'я всім членам родини, розквіту господарства та великого врожаю.
Пропоную Вашій увазі декілька щедрівок:
Від села до села відлунала коляда, коляда,
А щедрівочка-щебетівочка, хоч дороги добре знала,
Тільки шлях свій розпочала, тільки шлях свій розпочала.
Приспів:
Щедрику, щедрівочку, не сиди там у куточку,
Йди від хати і до хати, будеш з нами щедрувати.
Щедрику, щедрівочку, не сиди там у куточку,
Йди від хати і до хати, будеш з нами щедрувати.
Щедрувати.
Прийшли щедрувати до вашої хати. Щедрий вечір, добрий вечір! Тут живе господар – багатства володар. Щедрий вечір, добрий вечір! А його багатство – золотії руки. Щедрий вечір, добрий вечір! А його потіха – хорошії діти! Щедрий вечір, добрий вечір!
Щедрик ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Ще того мало -
Дайте ще сала;
Ще того трішки -
Дайте лепішки;
Або дайте ковбасу,
Я до дому понесу,
А як дасте кишку,
То з'їм в затишку!
Щедрий вечір, добрий вечір —
І дорослим, і малечі!
Щастя, радості, любові,
Щоб завжди були здорові
І багаті, і веселі
І надворі, і в оселі.
Щоб Господь оберігав,
Вам усе потрібне дав,
Щоб ви квітли з кожним кроком,
Отже, всіх вас з Новим роком!
А. Майданюк
А також відомий на весь світ "Щедрик"
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
- Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
"Щедрик" — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів» (англ. Carol of the Bells, Ukrainian Bell Carol, Ukrainian Carol).
Громадський, політичний і державний діяч, філософ, історик, педагог, книгознавець, редактор, богослов, теоретик канонічного права, учений-мовознавець, поет, прозаїк, есеїст... Важко сказати, у якій іпостасі Іван Огієнко залишив найпомітніший слід. Одне незаперечне: він чесно та віддано служив українській справі, до останніх днів життя не полишав подвижницької діяльності на ниві відродження нації, її мови й культури.
Народився Іван Огієнко 14 січня 1882 року в місті Брусилові Житомирської області.
Творча спадщина митрополита Іларіона, за свідченням деяких дослідників, становить близько 2000 наукових праць. Найбільш вагомими є «Українська культура» (1918), «Історія українського друкарства» (1924), «Сучасна українська літературна мова» (1935), «Українська Церква» (Т. 1–2, 1942), «Історія української літературної мови» (1950) та інші. Досконало володіючи багатьма мовами, професор Огієнко не лише дослідив десятки, сотні різноманітних рукописних і друкованих книг, а й багато з них переклав українською мовою. Особливо інтенсивною, довготривалою та плідною була його праця над перекладом різноманітної богословської літератури. Усього ж митрополит Іларіон здійснив і видав близько п’ятидесяти перекладів богослужбових книг рідною мовою. Та найбільшим його подвигом у цій справі є перекладена зі староєврейської та грецької мов Біблія. Над нею він працював понад двадцять років. А ще більше десяти років пішло на те, щоб видрукувати її достатнім тиражем. Ця Біблія, видана в 1962 р. Британським біблійним товариством, — вершина наукової та перекладацької діяльності митрополита Іларіона. Вона й сьогодні виконує, крім релігійної, ще одну важливу місію — забезпечення українському народові його невід’ємного права читати й пізнавати Святе Письмо своєю рідною мовою. Неймовірно багато зробила ця людина для розвитку української видавничої справи. «Видавничій справі я все життя віддаю багато сил, бо глибоко вірю, що це реальна праця на добро українського народу», — писав І. Огієнко. Унікальні часописи «Рідна мова», «Наша культура», «Слово істини», «Віра й культура» десятиліттями несли українське слово в усі куточки світу, куди доля закидала наших співвітчизників. Свято збирав Іван Огієнко те, що втримало народ від забуття, — його звичаї, фольклор, пісні, легенди, брав краще зі спадку, аби зберегти взаємність люду й мову, єдність літературного стилю, єдність культури, вивірені історичним поглядом.
Значна частина творчої спадщини перебуває за кордоном — у Польщі, Швейцарії, Канаді, Німеччині. Невідома й досі доля бібліотеки та його архіву, полишених у Кам'янці-Подільському. У 2003 році в Києві створено Фундацію імені митрополита Іларіона, яка намагається повернути в Україну величезний багатогранний творчий доробок мислителя. Ще одним свідченням довгоочікуваного повернення Івана Огієнка в Україну є заснування премії його імені. Це друга, після Шевченківської, в Україні багатогалузева премія, яка відповідає багатосторонній діяльності вченого на ниві українського відродження та відзначає нині його гідних послідовників. Іван Огієнко був із когорти подвижників. Його ім’я залишиться на скрижалях історії України, у вічній пам'яті народу. Ми у великому боргу перед І. Огієнком. І цей борг має бути сплачений — заради майбутніх поколінь — творців незалежної української держави, на благо якої так невтомно трудився митрополит Іларіон. Дай, Боже, кожному народові мати такого Великого сина, як має його Україна!
