Ми у FACEBOOK

Відтепер шукайте нас у FACEBOOK у групі СТУДБІБЛІОТЕКА 

Завжди раді новим читачам та відвідувачам!  

Обговорення книг у бібліотеці

 Читання – процес захоплюючий та багатогранний: це ніби як мандрівка у часі та просторі із різними героями та обставинами або як подорож дорогами успіху та цікавих пригод. 

Обговорення книги -це цікавий захід, на якому можна поділитися враженнями про певну книгу, обговорити ту тематику, якої торкається автор, знайти друзів-однодумців і просто спілкуватися за чашкою гарячого чаю в холодні осінні дні. Обговорення часто допомагає помітити ті деталі, на які ви спершу й уваги не звернули. Спільне читання та обговорення є джерелом спільних інтересів та цікавих розмов між вами та вашими колегами чи друзями. 

Днями ми зі студентами провели обговорення книги Джона Гріна "Винні зірки". Ми познайомилися з біографією сучасного американського письменника, кожен зміг поділитися враженнями після прочитаного, а також порівняли книгу та фільм, знятий по сюжету книги режисером
Джошом Буном, де головні ролі зіграли Шейлін Вудлі та Енсел Елгорт.
Тож пропоную Вашій увазі короткий зміст прочитаної книги.

Це трагічна історія життя підлітків, хворих на рак. Хейзел – 17-річна юна дівчина – ось вже кілька років страждає однією з найважчих форм онкологічних захворювань. Їй вдається подолати кризу, але хвороба навряд чи відпустить назавжди, водночас позбавивши дівчину здатності самостійно дихати. Вона не відвідує коледж, навчаючись вдома, проводить дні за переглядом реаліті-шоу і страждає від депресії. Але ось відбувається подія, яка повністю перевертає її життя – їй пощастило зустріти Огастуса, відчайдушного і позитивного хлопця, який поборов свій недуг кілька років тому. Він розповідає Хейзел, що вірить у Бога, а тому знає – після смерті існує Життя.
Незважаючи на можливі критичні відгуки скептиків, ніби це ще одна плаксива історія, маю сказати протилежне. Це розповідь не про смерть, а про життя. Від головних героїв ми можемо навчитися, як не варто боятися своїх почуттів. А головне – витрачаючи свій час на цинічні думки, ми відмовляємося від мрій, втрачаємо дорогоцінні моменти, ігноруємо любов. 
Творець цієї справді чудової книги доводить: не важливо, скільки часу ти проживеш на цій землі, головне – як ти проживеш своє життя.
Адже, іноді маленька вічність варта довгих років безглуздого, сумного і бездуховного існування.
Основний висновок, який зробили головні герої, – не можна вберегти себе від болю, його слід прожити і відчути, бо лише тоді почуватимеш себе повноцінною людиною.


Після цього обговорення було зроблено висновок, що треба цінувати своє життя, треба радіти кожному прожитому дню і завжди слідкувати за своїм здоров'ям. 
Гарного вам прочитання! 

Вітання шановним бібліотекарям!

https://goo.gl/teG9tk

Дорогі бібліотекарі!

Вітаю Вас з Всеукраїнським днем бібліотек. Бажаю Вам міцного здоров'я, довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та підтримки. Ваша професія надзвичайно важлива для нашого суспільства і саме Ваша відповідальна справа відкриває нам шлях до книги – джерела споконвічної мудрості та знань!

Сухомлинському -100!

https://goo.gl/Tg6jHe

"Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя" - В.Сухомлинський

Цьогоріч 28 вересня в Україні та світі відзначають 100-річчя людини, творчість якої – унікальне явище в українській і світовій педагогіці. Це - видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський. 22 роки він був директором Павлиської школи, до його думок прислухалися любили його. Він не лише наш сучасник. Він прогнозував майбутнє освіти, передбачав дефіцит емоційного спілкування, занепад етичної компетентності в суспільстві, тому, очевидно, так щедро в його творах представлене емоційне, естетичне виховання.

Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти кращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. В його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи. Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури — основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного — основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.

Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою долю. Одну досить швидко забувають, іншу якийсь час тримають у полі зору. І лише небагатьом випадає залишитися у «великому часі». Є всі підстави стверджувати, що спадщина Василя Сухомлинського належить до останніх.
Вона не тільки ввійшла окремим значним розділом в історію педагогіки, а ділом в історію педагогіки, та й зберігла свою актуальність.
Плануючи свою роботу за новітньою особистісно орієнтованою технологією, ми повинні спиратися на думки та напрацювання Василя Сухомлинського, неодноразово звертатися до його спадщини.
Український педагог подарував нам цілісну педагогічну систему виразного гуманістичного спрямування. І то вже наша проблема, як зуміємо скористатися нею. Маємо підніматися до неї і серцем, і розумом.

З нагоди відзначення цієї памятної подіїї в бібліотеці коледжу огранізована виставка літератури

Екскурсія у бібліотеку

Починаючи з перших днів вересня наша бібліотека радо запрошує до своїх стін першокурсників. І ось до нас завітали студенти спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа". На цій екскурсії бібліотекарі радо розповіли історію бібліотеки, познайомили з правилами користування бібліотекою, дозволили студентам прогулятися поміж стелажами (там, де ще не ходила людська нога, крім бібліотекарів) та обрати собі цікаву книгу. Познайомили своїх нових читачів з  книжковим фондом, періодичними виданнями, довідково-інформаційним апаратом, а також радо записали до лав своїх читачів. Тож хто ще не приходив до нас, ласкаво просимо! 

Бібліотека коледжу радо запрошує першокурсників, 

студентів старших курсів та викладачів до бібліотеки!

Шановні читачі в стінах нашої бібліотеки ви можете:
- отримати літературу;
- підготуватися до уроків;
- знайти додаткову інформацію з навчальних  предметів в мережі Інтернет;
- отримати допомогу при роботі за компьютером;
- підготувати реферати та повідомлення;
- ознайомитися з новинками періодичних видань;
- ознайомитись з цікавими виставками літератури;
- отримати бібліографічні консультації;
- провести цікаво дозвілля;
- спілкуватися з друзями;
- брати участь у масових заходах бібліотеки.
Ми працюємо з 9.00-18.00 без перерви. Ласкаво просимо! 

https://www.google.com/save?ved=2ahUKEwjZ4ujL5Z7dAhUqhaYKHT04AeAQkI4BegQIARAK

Вітання першокурсникам!

Дорогі першокурсники! 

Вітаю Вас із чудовим хвилюючим святом — Днем Знань! Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам — до своєї другої домівки — у школи та вузи. Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, — ми завжди залишаємося вашими учнями! Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаю досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокурсникам — ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна! Щасти Вам!

Ось і настав цей день. 1 вересня – День Знань і старту нового навчального року. Хочеться побажати, щоб цей день не був причиною печалі, а запам’ятався довгоочікуваними веселими зустрічами, завзятим і дзвінким сміхом, новими цікавими знайомствами і пробудженням спраги до знань. Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все, що було вже сказано, легко здійсниться!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Ось і настав цей день. 1 вересня – День Знань і старту нового навчального року. Хочеться побажати, щоб цей день не був причиною печалі, а запам’ятався довгоочікуваними веселими зустрічами, завзятим і дзвінким сміхом, новими цікавими знайомствами і пробудженням спраги до знань. Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все, що було вже сказано, легко здійсниться!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

Премія імені Івана Огієнка

Премія імені Івана Огієнка заснована на вшанування видатного українського вченого-мовознавця, письменника, перекладача, педагога, державного та церковного діяча, уродженця містечка Брусилова Івана Івановича Огієнка - митрополита Іларіона (1882-1972 рр.), почесне ім'я якого носить наш коледж. Премія присуджується за заслуги у розвитку національної духовної культури, утвердження української державності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди. Премія присуджується у номінаціях: «Література», «Мистецтво», «Освіта», «Наука», «Громадська, політична та духовна діяльність». Премія присуджується особам або групам осіб незалежно від місця їх проживання, національності, статі, віросповідання, расової приналежності, стану здоров'я, громадянства. Премія може присуджуватись посмертно, якщо померлий кандидат у лауреати висувався за життя.

Отже, у 2018 році за заслуги у розвитку національної духовної культури, утвердження української державності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди премію імені І.Огіеотримали: 

у галузі літератури:

Дячишин Богдан Васильович

Марищенко Ярослав Семенович;

у галузі освіти:

Сорока Михайло Михайлович

Сорока Олексій Михайлович;

у галузі науки:

Деревінський Василь Федорович

Махорін Геннадій Леонідович;

у галузі мистецтва:

Войтенко Валентин Андрійович

у галузі громадської, політичної та духовної діяльності:

Мужук Леонід Петрович

Свято всіх матусь

https://goo.gl/5qifHq

Найдобріша, найкраща матусю рідненька!

В цей день ми вклоняємось дуже низенько.

За сонечко ясне, за серце прекрасне,

За те, що добром зігріваєте нас,

За те, що в щасливу і скрутну хвилину

Ми можемо всі прихилитись до вас.

Хай вас обминають невдачі та грози,

Нехай лиш від сміху з’являються сльози,

Міцного здоров'я з роси і води,

Бадьорість та настрій хай будуть завжди!

Тенденція святкувати День матері прийшла до нас із США. Саме там 8 травня 1914 року вперше офіційно, на рівні країни відзначили це свято.
 

Але перші згадки датуються набагато ранішими періодами. Розповідають, що схоже свято існувало у древніх греків – це був день вшанування богині Реї, матері усіх богів. А у стародавньому Римі відзначали день богині-матері Кібеле. Святкування тривало 3 дні у березні. Кельти вшановували богиню Бріджит – войовничу жінку, яка поєднала в собі тендітність та неймовірну силу.

Британці ще з 17 століття влаштовували "Материнську неділю". Це була четверта неділя посту, під час якої місцеві вшановували своїх матерів. Коли почалися вікторіанські часи, діти з бідних сімей часто працювали далеко від рідні. Впродовж року їх відпускали додому тільки на один день, тому вони намагалися принести своїм мамам чи бабусям маленький подаруночки, на кшталт букету квітів. Цікаво, що з тих часів і до сьогодні британським мамам у цей день прийнято дарувати тортик, прикрашений 12 кульками марципанів.
А в тій же Америці вперше про день матері заговорили 1872 року, коли відома американська пацифістка Джулія Ворд висловила ідею щодо цього свята – єдність матерів за мир у всьому світі. Щороку вона влаштовувала у Бостоні масові мітинги. На жаль, її слова не були почуті.

У 1907 році естафету перейняла Анна Джарвіс. Передчасна смерть матері стала для неї справжньою трагедією. Вона ввжала, що не змогла у повній мірі віддячити мамі та виразити їй свою любов. У пам’ять про неї жінка намагалася переконати державних чиновників запровадити це свято. Анна писала листи до всіх конгресменів, сенаторів та публічних осіб, державних установ та законодавчих органів. У цьому її підтримали багато жінок. І їй таки пощастило – 1910 року штат Вірджинія першим офіційно відсвяткував День матері. А через 4 рокик тодішній президент Вудро Вільсон погодився відзначати цей день кожної другої неділі травня. Сьогодні в США прийнято носити в цей день на одязі гвоздику: якщо вона кольорова – мати жива, якщо біла – то це вшанування померлих матерів. Таку ж традицію перейняли австралійці.

Згодом, по закінченні Першої світової війни, традиція розповсюдилася й по інших країнах. Першою тенденцію підтримала Швейцарія. Ще близько 30 країн обрали для цього дня інші дати: норвежці святкують День матері у лютому, вірменці – у квітні, білоруси – у жовтні, аргентинці та індійці – у жовтні, іспанці та португальці – у грудні. І кожна з країн святкує його по різному.

В Австралії, наприклад, цей день не є ні офіційним, ні державним святом. Та це не заважає місцевим жителям вшановувати своїх матерів. Австралійці дарують подарунки свої мамам на знак поваги ще з 1924 року. Але історія цього дня досить своєрідна: одна панночка, на ім’я Джанет Гайден якось потрапила до державного будинку для жінок. Їх там було чимало і всі вони були покинуті та забуті. Джанет вирішила підбадьорити їх і розпочала маштабну акцію – почала збирати пожертви від місцевих підприємців, державних чиновників, простих чоловіків та школярів, аби зробити цим жінкам подарунки. Очевидно, ідея всім припала до душі, тому що наступного року усе повторилось. Сьогодні, окрім дати святкування, традиційними тут стали і хризантеми, які отримує кожна матуся.
 

Японія вперше відсвяткувала День матері 6 березня 1931 року. Це був день народження імператриці Коджюн. Однак свято не набуло популярності. Зате після Другої світової війни, коли вплив США в Японії був особливо відчутним, місцеві перейняли традицію і до сьогодні святкують День матері у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.
 

У Мексиці в цей день відбувається спеціальна католицька служба, під час якої звучить пісня "las mananitas". А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі – вони святкують його 52 рази на рік, тобто кожної п’ятниці. Але така традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.
 

В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати найрідніших мам. Отже, перший День матері святкували українці, та не в Україні. Але вже наступного року дійство відбулося у Львові, і знову ініціатором стала жінка – редактор тижневика "Жіноча доля" Олена Кисилевська (напевно, тільки жінка може збагнути усю сутність материнства). Того ж року "Союз українок" посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їх патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні дійства, аби вшанувати найрідніших матусь.
 

З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий "Союз українок", повернули свято українцям.

Чому мами удостоїлися такого особливого ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає у матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає свооїм діткам. В їхніх руках продовження роду та виховання достойних членів суспільства.
 

Цікаво, що День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов'ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.
 

День матері - це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов. Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя!

День пам'яті та примирення

https://goo.gl/bYybM8

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

https://goo.gl/Mx7pgg

Символом вшанування пам'яті є квітка маку. Пропоную Вашій увазі зробити власноруч значок квітки маку з фетру.