четвер, 2 листопада 2017 р.

Хеловін - тематичний вечір-карнавал

Бібліотека - це простір, де кожен може, не тільки, читати та навчатися, а й проявити свою творчість і фантазію. А сьогодні у бібліотеці коледжу студенти, навчаючись, проявляли свої творчі здібності. В рамках навчального процесу вони на чолі з викладачем зі спеціальності підготували цікавий вечір в бібліотеці, присвячений Хеловіну. В читальному залі підготували перегляд літератури, тематичну фото-зону та креативно підійшли до оформлення зали та костюмів.
Вечір розпочався з розповіді про історію походження цього свята, про ліхтарик Джека і чому його вирізають саме в цей день, а також про віщі сни, які можуть розповісти багато цікавого.
Тетяна Яковініч провела огляд літератури. Огляд присвячений творчості Стівена Кінга, американського письменника, автора більш ніж 200 творів, серед яких понад 50 книг-бестселерів у стилях жахи, фентезі, трилера та містики. Під час огляду вона познайомила нас з такими відомими книгами С. Кінга, як "Оно", "Куджо", "Кэрри", "Сяйво", "Под куполом" та ін. Зачитуючи його твори та ще й під звучання моторошної музики, всі ми відчули себе наче у фільмі жахів))).

 Але цей моторошний момент розважила Анна Осевич, яка провела майсте-клас з вирізування ліхтаря Джека, бажаючих було більше ніж гарбузів.




















В кінці майстер-класу глядачі визначили найкращого гарбуза-ліхтаря, якого вирізала студентка Аня Бердник.



Валентин Бацан поділився з нами цікавою розповіддю про свої улюблені книги, які він читав у цьому жанрі.

А от, Ірина Пилипенко перенесла всіх нас до українських звичаїв. Вона розповіла про традиції України та про тих у кого вірили наші предки у давнину.


Оксана Саража всіх розвеселила цікавою тематичною вікториною і почастувала всіх переможців цукерками.


По закінченню вечора всіх гостей запросили до святкового столу. Там на гостей чекали печиво "Летючі миші",  "Пальчики відьмочки" та чай у вигляді чар-зілля. Після частування всім гостям пропонували фото на згадку.


                    



Музичний жовтень

Відгомін осінньої рапсодії 
Все це було, а чи тільки здалося 
Нам, у міжчассі загубленим двом: 
Грала на арфі рапсодію осінь 
У переході між завтра і сном. 
Миті монетами падали долі – 
Квапились геть перехожі-думки. 
Тільки вітрисько - розхристана воля 
Весь розчинився у звуках легких 
Та кілька зірок, загублених літом, 
Тихо горнули проміння до струн... 
Що ж це було?.. 
Просто музика й осінь.
                                                          (Олеся Овчар)

Жовтень цього року виявився  напрочуд  музичним, адже на початку місяця ми завжди святкуємо День музики.....а ще в цьому місяці слід згадати імена величних людей, які все своє життя віддали музиці. Це Імре Кальман - угорський композитор один із засновників і найвизначніших представників віденської оперети та Ніколо Паганіні — італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист. В нашій бібліотеці проводилися виставки літератури, які знайомили читачів з найвідомішими творами цих композиторів.


пʼятниця, 13 жовтня 2017 р.

Покрова Пресвятої Богородиці та День захисника України

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.

До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким надоїло дівувати, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”

У Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.

Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

Пресвята Покрiвонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.

На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.

Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:

А срібло-золото на три частини паювали:
Первую часть брали, на церкви накладали,
На святого Межигорського Спаса,
На Терехтемировський монастир,
На святую Січовую Покрову давали –
Котрі давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи і лягаючи,
Милосердного Бога благали.

Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
А ще, в цей день, 14 жовтня 2014 р. вся Україна відзначає свято "День захисника України",  указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності й територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.






понеділок, 9 жовтня 2017 р.

День художника

З Днем художника всіх привітаємо,
За талант віддамо данину
І натхнення в житті побажаємо
За уміння ввести в давнину,
За уміння цінити прекрасне,
За спроможність побачити світ
І за те, що ніколи не згасне
Промінь хисту. Ми шлемо свій привіт
Тим, хто всі почуття найщиріші
На полотні передати змогли.
Їх творіння для нас - найцінніші.
Їх сьогодні вітаємо ми!
В нашій бібліотеці можна познайомитись з витворами мистецтва сучасних українських художників. На виставці були представлені картини родини Приймаченків та Володимира Патика.




В. Патик Милі квіти


В. Патик Каштани за вікном

В. Патик Квіти для мами

Черемош в Дземброні



Ф. Приймаченко, Дерево життя


Ф. Приймаченко, Зустріч під калиною

пʼятниця, 29 вересня 2017 р.

Всеукраїнський день бібліотек!

https://goo.gl/ZUqLsV
Шановні бібліотекарі!
Сердечно вітаю вас із професійним святом - Днем бібліотек!
У всі часи бібліотека була джерелом отримання різноманітних знань, накопичених людством. Книга і сьогодні залишається джерелом інформації, а бібліотекар - хранителем і двигуном людської культури.
Сьогодні бібліотеки знаходять і впроваджують нові форми спілкування з читачами. 
Вони беруть участь у створенні сучасного інформаційного простору, сприяють формуванню моральних принципів підростаючого покоління.
 А працівники бібліотек - незамінні помічники в оперативному і якісному забезпеченні інформацією.
Ви несете своїм читачам радість знань, високу культуру, любов до мистецтва. 
Нехай ваша працьовитість, життєва цілеспрямованість і високий професіоналізм допоможуть зберегти і примножити інтелектуальний і культурний потенціал нашого рідного краю.
Бажаємо всім нових ініціатив, цікавих перспективних проектів при виконанні свого професійного обов'язку. 
Нехай наша праця - праця хранителів людської мудрості - завжди користується заслуженою повагою в суспільстві і знаходить гідний відгук у людських серцях!
Міцного всім вам здоров'я, щастя, благополуччя 
та нових творчих здобутків у цій благородній справі!

субота, 23 вересня 2017 р.

Житомирщині - 80!


  1. За площею Житомирська область займає 5 місце серед усіх регіонів нашої країни і займає площу 29 832 км². Це більше за площею таких, наприклад, країн, як Вірменія, Ізраїль.
  2. Про людей Житомирщини говорять кольори  прапору краю. Червоний – символ любові та мужності. Лазуровий – втілення чесності, вірності, досконалості, духовності. Золото означає віру, справедливість, милосердя, багатство. Срібло – це чистота, справедливість і шляхетність.
  3. Житомирська область займає перше місце в Україні по запасах лісових ресурсів, які становлять 750 тисяч гектарів (а це 3 держави Люксембург!)
  4. Житомирська обласна філармонія ім. Святослава Ріхтера – найстаріший театр України.
  5. Словечансько-Овруцький кряж – унікальне місце, якому майже півмільярда років.
  6. Пержанське берилієве родовище – єдине у світі, де промислові концентрації берилію пов’язані з гентгельвіновими рудами. Аналогів подібному в світі немає.
  7. Житомирщина – Батьківщина нашої національної валюти. Саме у Житомирі Центральна Рада прийняла закон про введення грошової одиниці – гривні.
  8. Малинська фабрика виробляє банкнотний папір для всього континенту. Подібних підприємств лише 50 у світі.
  9. Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль» (м. Радомишль) – єдиний в Європі Музей української домашньої ікони.
  10. На Житомирщині знаходиться геологічний заказник «Кам'яне село» – одне з неймовірних чудес України, створених для неї самою природою. Величезні кам'яні брили розташувалися на території 15 гектарів.
  11. У Коростені знаходиться «Скеля» – унікальний музейний комплекс, розташований в підземеллях колишнього командного пункту Коростенського укріпрайону.
  12. Свято-Василівський собор  – діючий православний храм у місті Овручі – один із найдавніших українських храмів з легендарною понад 1000-літньою історією.
  13. Селище Червоне Андрушівського району стало переможцем конкуру «неймовірні села України-2017». Саме тут розташований відомий будинок Терещенків.
  14. 100 тисяч років тому на території Житомирської області вже мешкали первісні люди.
  15. У Бердичеві знаходиться Монастир Босих Кармелітів, історичний комплекс заснований в 1630 році. Протягом століть це одне з найважливіших місць релігійного богослужіння, науки і культури на українських землях в XVII і XVIII ст.
  16. Родове помістя мандрівника та етнографа Миколи Миклухо-Маклая розташоване у місті Малин. Спочатку він був двоповерховим, потім добудували поверх та вежу, яка була зруйнована в роки Другої світової.
  17. Через Житомирщину проходить найстаріший та найдовший торговий шлях –«Королівський шлях». Він об’єднує 8 європейських країн та існує вже понад 2 тис. років.
  18. Житомир був третім містом України, в якому з’явився трамвай. Спочатку він був грузовим, та за десятки років цей вид транспорту став на стільки популярним, що у Житомирі діяло 5 трамвайних маршрутів.
  19. У селі Дениші знаходиться славнозвісний скельний район, відомий як «Скеледром». Це місце – прямовисна стіна гранітного каньйону р. Тетерів, що височіє над берегом на 25 м і є одним з найзручніших місць в Україні для скелелазіння.
  20. Поліський природний заповідник на Житомирщині охороняє 771 вид флори та фауни.
  21. У с. Гульськ на правому березі р. Случ можна побачити укріплений форт з дотами і спусковим колодязем, що відноситься до Новоград-Волинському укріпрайону Лінії Сталіна. Цей ДОТ призначався для охорони залізничного моста.
  22. Одне з провідних місць у світі Україна посідає за запасами нерудних корисних копалин. І це виключно завдячуючи Житомирщині! Якщо говорити про надра і родовища коштовного і напівкоштовного каміння– це знову Житомирщина. Якщо про унікальні родовища титанових руд – теж наш край.
  23. Неподалік районного центру Андрушівка розташована єдина в Україні приватна астрономічна обсерваторія з романтичною назвою «Липневий ранок». Прихильники таємниць науки й астрономії можуть завітати сюди на екскурсію.
  24. Єдиний Поліський природний заповідник Житомирщини заснований 1968 р. в північній частині краю біля кордону з Білоруссю площею 201,04 км². Соснові, березові і вільхові ліси займають понад половину площі, чверть – болота й заболочені ліси. Тут, як у казці, ліси повні дичини, грибів і ягід, а річки – риби.
  25. У 1850 році в Бердичеві, в костьолі св. Варвари, видатний французький письменник Оноре де Бальзак взяв шлюб з Евеліною Ганською, поміщицею із с. Верхівні (нині Ружинський район).
  26. Паперова фабрика у Радомишлі колись займалась виготовленням паперу для Києво-Печерської лаври. Крім того, що папірня виконувала виробничу функцію, вона також служила оборонною фортецею.
  27. Відома українська співачка, народна артистка України, Герой України – Ніна Матвієнко – народилася в селі Неділищі Ємільчинського району Житомирської області. 
  28. Руслан Маліновський – український футболіст, півзахисник збірної України та бельгійського «Генка» – є уродженцем Житомира. Його вважають найперспективнішим молодим українським футболістом за версією UEFA.
  29. У Радомишлі народився Олександр Зінченко – український футболіст, півзахисник клубу «Манчестер Сіті» і збірної України. Наймолодший автор голу в історії збірної України.
  30. Валерій Харчишин – український рок-музикант, лідер гурту «Друга Ріка» – народився у селищі Любар на Житомирщині. Співак абсолютно не соромиться свого провінційного походження та вважає українців супернацією.
  31. Відома українська актриса театру та кіно, громадська діячка, народна артистка України Раїса Недашківська народилася в селі Старі Вороб'ї Малинського району Житомирської області. Актриса знялася більш, ніж в 60 фільмах.
  32. У Житомирі народився Адерінсола Есеола – український футболіст, нападаючий. Батько його родом з Нігерії, а мати – українка. Грав за столичні команди «Арсенал», «Динамо», «ЦСК», виступав за юнацьку збірну України. Спортсмен вважає себе справжнім українцем і хоче грати за збірну України.
  33. У Житомирі народився Сергій Корольов – учений, конструктор і організатор виробництва ракетно-космічної техніки і ракетної зброї, засновник практичної космонавтики. Найкрупніша фігура XX століття в області космічного ракетобудування і кораблебудування, яка поклала початок нової, космічної, ери в історії людства.
  34. Українська письменниця, перекладач, культурний діяч Леся Українка народилась у місті Звягель, нині Новоград-Волинський. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
  35. Франц Карлович Бржезицький, останній в Україні уцілілий в'язень концтабору Майданек, жив у Житомирі.
  36. У бердичівському костьолі св. Варвари не тільки вінчався французький письменник Оноре де Бальзак, а ще й грав на органі видатний Шопен.
  37. У Коростені знаходяться  купальні княгині Ольги площею близько 100м², які  мають статус пам’ятки природи та історії.
  38. Житомирщина – одна з колисок слов’янства і українського народу. Про це говорить золотий нитяний хрест у гербі краю, що символізує традиції християнської духовності.
  39. Житомирщина – край з унікальними рослинами. На території Словечансько-Овруцького кряжу можна зустріти дивовижні зарості азалії за віком, які дорівнюють кількості років мамонтів.
  40. Житомирщина – край з унікальними рослинами. У селі Червонка можна побачити вражаючі зарості скельного дуба, а унікальна чорна береза росте недалеко від села Городець.
  41. Джозеф Конрад – один із найвидатніших англійських прозаїків – народився в Бердичівському районі.
  42. Митрополит Іларіон, він же Іван Огієнко, – український вчений, митрополит УАПЦ, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог – народився у Брусилові.
  43. Недалеко від села Купище Коростенського району Житомирської області в лісі знаходиться поляна, якій місцеві жителі дали назву Громовище і вважають аномальною. За легендою колись тут жив жорстокий заможний пан. Але одного разу блискавка вбила пана й спалила його садибу. З тих самих пір блискавки б'ють у  Громовище під час кожної грози.
  44. Найбільша чисельність бобрів відзначується в Житомирській області і становить 7668 тварин, або майже 22 % від загальної чисельності в Україні.
  45. Найпоширеніша назва населеного пункту в Житомирській області – це Рудня.
  46. М. Житомир занесений до Державного реєстру історичних міст України. У ньому налічується 91 збережена пам’ятка архітектури.
  47. Соколовський кар’єр поблизу Житомира своєю глибиною не поступається озеру Байкал.
  48. Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а з півночі на південь – 230 кілометрів. Це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як Нідерланди або Швейцарія.
  49. Житомирська область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну відмінність у ландшафтному відношенні. Північна її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), південна – в межах лісостепу.
  50. На початку 19 століття на околиці села Нова Чортория було створено парк на площі 70 гектарів. Парк прикрашають вікова липова алея, великі світлі галявини, художньо скомпоновані групи дерев, яких тут близько 50 порід.
  51. Неповторною пам’яткою природи державного значення є урочище Корніїв, що в Овруцькому районі. Це ділянка лісу, де росте скельний дуб – представник флори далекого минулого.
  52. Одним з кращих і найбагатших дендрологічних парків області є Житомирський міський парк ім. Гагаріна. Розташований на мальовничих схилах, що спускаються до ріки Тетерів, він є улюбленим місцем відпочинку.
  53. Вражають мальовничістю Чорторийські озера на території Миропільського лісництва поблизу села Коростки. Площа озер – 0,3 та 0,4 гектарів.
  54. Скеля Крашевського на березі Гнилоп’яті в Житомирському районі має вигляд піраміди в основі до 45 метрів завширшки.
  55. На Житомирщині можна побачити пісковики з відбитками викопних рослин третинного періоду – у селі Волянщина Володарсько-Волинського району на правому березі Ірші.
  56. У Черняхівському районі біля села Вишпіль росте старий дуб. За переказами, якщо доторкнутися до гіганта зі словами «до тебе торкаюся, здоров'я набираюся», можна вилікуватися від хвороб, проти яких безсила медицина.
  57. Мармур, який видобувається на Житомирщині, має особливий малюнок надзвичайної краси.
  58. Колись місто Радомишль було центром повіту, що охоплював майже третину сучасної Житомирської області та частину Київської.
  59. Юлія Олішевська – українська легкоатлетка, спринтерка , чемпіонка Європи 2012 року  (біг в естафеті 4х100 метрів), учасниця Олімпійських ігор в Лондоні, народилася в м. Бердичеві.
  60. Юлія Єлістратова – українська триатлетка, учасниця Олімпійських ігор 2008 року у Пекіні, Народилася у м. Овручі. Спортсменка також представляла Україну на Олімпійськіх іграх 2012 року у Лондоні.   
  61. Тетяна Рябченко – професійна велогонщиця, багатократна чемпіонка України на шосе – народилася в м. Овручі.
  62. Марія Шаталова – українська легкоатлетка,майстер спорту міжнародного класу, рекордсменка України серед юніорок та молоді зі стипль-чезу, бронзова призерка чемпіонату Європи серед молоді – проживає у м. Коростишеві.
  63. Володимир Демчук  – чемпіон світу, Європи та України з кікбоксингу – народився в Житомирі.
  64. Житомирська область – одна з найстаріших областей Північної України, заснована в 1937 році.
  65. На Житомирщині встановили рекорд за найбільший в Україні прапор ЄС
  66. Житомирщина одна із перших підняла державний прапор – ще до проголошення незалежності України.
  67. Найбільша вишиванка на Житомирщині – у С.П. Корольова.
  68. На Житомирщині виробляються комплектуючі для BMW, Audi.
  69. Унікальний музей космонавтики (один в Україні і саме на Житомирщині).
  70. Оборонне підземне містечко в Коростені – унікальна історична пам’ятка, яка і сьогодні може виконувати свої функції. Бункер будувався як повністю відокремлена споруда, оснащена системами вентиляції, опалення, зв’язку, енерго- та водозабезпечення.
  71. Житомирщина – лідер із впровадження реформи децентралізації (у нас 45 ОТГ!)
  72. 24 родини на Житомирщині виховують 10 і більше дітей.
  73. На Житомирщині проживає 10852 «Матерів-Героїнь».
  74. Кожна третя пачка морозива в Україні – житомирська.
  75. Житомирщина експортує продукцію в понад 100 кран світу.
  76. Житомирщина об’єднує понад 100 національностей.
  77. 300-кілограмовий топаз зберігається на Житомирщині. У Хорошеві на Житомирщині знаходиться унікальний Музей коштовного і декоративного каміння, в якому зберігається близько 1800 зразків зі всього світу.
  78. Першу електричну лампочку запалили у Житомирському міському театрі 121 рік тому.
  79. В Червоному Федором Терещенко були засновані майстерні для складання літаків - був налагоджений випуск аеропланів для військового відомства.
  80. На Житомирщині дислокуються 95, 30, 26 бригади.


Матеріал взято з сайту http://oda.zt.gov.ua/zhitomirshhini-–-80!-czikavi-fakti-pro-oblast.html

понеділок, 18 вересня 2017 р.

Календарний інформер : вересень!

Початок нового навчального року відкриваємо  новими виставками, які ознайомлять наших читачів з новинками літератури та зі святами і подіями, які відбулися в цей період. Отже, відкриває наш календарний інформер виставка "Грамотність  - запорука успіху" до Міжнародного дня грамотності.
З чого починається грамотність?
Грамотність починається з уміння читати. Читати треба завжди і всюди. Якщо ви читаєте 11 сторінок на день, то ви підтримуєте ті вміння , які вже маєте. Щоб покращити свої вміння, потрібно читати більше цієї норми.
Грамотність - це ще і вміння писати. Щоб писати добре, треба вчитися вільно записувати свої думки протягом 20 хвилин щоденно. Спробуйте !
Студенти іноді говорять, що вони люблять комп'ютер, а не книгу. Проте в тих країнах, де комп'ютери є у більшості шкіл та сімей (Велика Британія, США), діти стали читати більше і частіше відвідувати бібліотеки.
А що ми робимо, коли працюємо на комп'ютері?
Ми пишемо і читаємо. І це допомагає нам писати і читати краще, навчає складати текст для читання іншими людьми. Ми багато думаємо, коли читаємо! Саме тому вчителі і кажуть, що
головні вміння, які відрізняють людину від тварини - це вміння читати і писати !

"Дивись українське - твори своє майбутнє!" ця виставка присвячена Дню українського кіно — це свято кінематографістів — працівників цього дивного мистецтва — і його любителів по всьому світу.

9 вересня Україна відзначала 105 річницю від дня народження українського письменника, сатирика, гумориста Федіра Маківчука. Наша полиця під назвою "Любов'ю окрилений сміх" знайомить читачів з письменником та його цікавими творами. Смійтеся на здоров'я! 

понеділок, 4 вересня 2017 р.

День знань

http://clsg.ho.com.ua/arhiv3.html
Шановні викладачі, працівники та студенти коледжу!
Сердечно вітаю Вас із Днем знань та початком нового навчального року! З цієї нагоди бажаю Вам міцного здоров’я, щастя та радості, сили, наснаги та наполегливості, щоб досягати нових вершин у науці, навчанні, мистецтві, своєму особистому духовному вдосконаленні та шляхетній праці для процвітання рідної Альма-матер та незалежної Української держави!
Разом із усією країною наш коледж відзначає День знань, приймаючи у свої лави молоде поповнення, на яке покладає особливі надії та сподівання.
Дорогі першокурсники!
Нехай роки навчання в нашому коледжі стануть найкращими роками Вашого молодого життя, в яких гармонійно поєднаються наполеглива та сумлінна праця з бадьорим і веселим настроєм, гумором та піснею. Нехай повсякчас Вас супроводжують щастя, радість, успіх і студентська фортуна!
Будьте гідними дітьми своїх батьків і Батьківщини, пам’ятайте, що Ваш святий обов’язок – берегти і нести до людей Книгу, плекати і шанувати рідне слово!
Хай благословить Вас Бог!
В нашій бібліотеці ви можете отримати літературу з навчальних предметів та літературу для загального розвитку, а також скористатися компьютерами та мережею Інтернет.

пʼятниця, 19 травня 2017 р.

День Європи в Україні

https://i.ytimg.com/vi/cOVawS9DRsY/maxresdefault.jpg

Історія святкування Дня Європи 

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.
Рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецьку спрямованість та носило обмежений характер.
У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формування громадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу. Проводилися регіональні конференції та круглі столи; публічні дебати, виступи на телебаченні та радіо громадських діячів; широка інформаційно-роз’яснювальна кампанія; культурно-розважальні програми та спортивні змагання тощо.
Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи (цей день святкують також у країнах-кандидатах – Македонії, Туреччині, Хорватії).
Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом Президента України від 19 квітня 2003 р. № 339, яким встановлено третю суботу травня датою святкування в Україні Дня Європи.
Протягом останніх років успішно апробовано практику широкомасштабного святкування Дня Європи у регіонах України. За сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС спільно з місцевими обласними, міськими та районними державними адміністраціями в обласних центрах та містах України щорічно проходять повномасштабні святкові заходи. Крім участі в офіційному відкритті святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС з представниками органів місцевих та обласних влад, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.
Багаторічній досвід організації Дня Європи в Україні вказує на те, що цей День поступово стає справою державного значення і відіграє непересічну роль у формуванні громадської думки в Україні про майбутнє нашої держави в європейській сім’ї народів.

Мета відзначення Дня Європи в Україні 

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відзначення Дня Європи в Україні − це важливий крок у зміцненні самоідентифікації України як європейської держави, причетної до традицій і цінностей Європи. Головною метою відзначення в Україні Дня Європи є:
формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України;
ознайомлення якомога ширшого кола громадськості з європейськими цінностями та традиціями;
популяризація загального європейського культурного надбання серед громадськості, зокрема, молоді;
залучення населення регіонів України до діяльності, пов’язаної з інтеграцією країни до ЄС;
поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян Європейського Союзу, утвердження спільних європейських цінностей.
 
З 18-23 травня в бібліотеці коледжу триватиме виставка літератури присвячена Дню Європи.

четвер, 4 травня 2017 р.

1939-1945 Пам'ятаємо. Перемагаємо

https://goo.gl/NL8h8n
Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите на війні. 

Лилась пожежі вулканічна лава. 
Горіла хата. Ніч здавалась днем. 
І захлиналась наша переправа 
через Дніпро – водою і вогнем. 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб. 
Двигтів отой вузесенький окопчик, 
де дві сім'ї тулились кілька діб. 

О перший біль тих не дитячих вражень, 
який він слід на серці залиша! 
Як невимовне віршами не скажеш, 
чи не німою зробиться душа?! 

Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря, –

той перший віршик, притулившись скраю, 
щоб присвітила поночі війна. 
Який він був, я вже не пам'ятаю. 
Снаряд упав – осипалась стіна. 
Ліна Костенко



З метою гідного вшанування подвигу Українського народу в Другій світовій війні, його вагомого внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції; засвідчення поваги до всіх борців проти нацизму; увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни 9 травня по всій країні традиційно відбуваються урочистості до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня.
Для заходів, приурочених до цих дат на державному рівні з 2014 року використовується новий символ – червоний мак та гасло – “1939-1945. Ніколи знову”.

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії планети та причина найбільших трагедій ХХ століття. У ньому взяло участь 80 % людства, загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, бойові дії вели 2/3 існуючих на той момент держав.

Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 року беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства, а також вперше і востаннє застосовано атомну зброю. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн чоловіків та жінок. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що тоді перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу: із заходу – нацистськими військами, зі сходу – радянськими. СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. Цього дня Червона армія перейшла тодішній радянсько-польський кордон - на допомогу німецькій - та окупувала Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 році ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.
Нацистсько-комуністичний союз було зруйновано 22 червня 1941 року із німецьким вторгненням в СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху. Вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших у Європі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів. Але якщо злочини проти людяності Третього Райху більш досліджені, то засудження злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомі з них - Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу, використання в боях неозброєних селян – “чорної піхоти”, депортації українців та інших народів.
Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 року означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі в Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-го.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (до 45 тис. осіб), Польщі (до 120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (до 80 тис.) і Франції (до 5 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси. За Україну воювали дві тоталітарні системи, які однаково не рахувалися з ціною людського життя.
Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу. До 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) становили 8-10 млн осіб.

Друга світова війна – свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і свою Батьківщину. Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві. А також – запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.

З метою вшанування пам'яті загиблих воїнів у Другій світовій війні бібліотека коледжу підготувала виставку літератури присвячену подіям тих часів.

Анатолій Дімаров

https://goo.gl/8EMQVp

5 травня 2017 року виповнюється 95 років від дня народження Анатолія Дімарова - українського прозаїка, лауреата Державної премії України імені Т. Г. Шевченка.
А. Дімаров є автором нарису «Дві Марії», збірки оповідань та новел «На волинській землі», «Волинські легенди», «Через місточок», повісті «Син капітана», збірки повістей та оповідань «Жінка з дитиною», романів «Його сім'я», «Ідол», «І будуть люди».
Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів.
Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії»: сільські, містечкові, міські — започатковані збіркою «Зінське щеня» (1969), що народжувалась у поліському хуторі Малий Тікач, мешканці якого «породичалися» з більшістю людських цнот і вад. Соціально та психологічно болючі питання зринають і після знайомства з книжкою «Постріли Уляни Кашук» (1978) — вона разом із попередньою увійшла до 44 підсумкового видання А. Дімарова «Сільські історії» (1987). Про це ж розмірковує автор й у книжках «Містечкові історії» (1987) та «Боги на продаж. Міські історії» (1988).
У своїх творах письменник не боявся змальовувати часи примусової колективізації, голодомору 1932—1933, масові репресії — відрізки історії, на які було накладено суворе табу. Та редактори й цензура працювали вправно: викреслювали цілі абзаци, обривали сюжетні лінії. Насамперед ідеться про його романи «І будуть люди» (1964) та «Біль і гнів» (1974—1980 рр.) — історичну епопею про український народ, його долю у XX столітті. Як результат — з обох творів вилучено близько 300 сторінок (майже ціла книжка!). Та навіть урізаний варіант «Болю і гніву» в 1982 році був удостоєний Шевченківської премії.