понеділок, 8 жовтня 2018 р.

Обговорення книг у бібліотеці

 Читання – процес захоплюючий та багатогранний: це ніби як мандрівка у часі та просторі із різними героями та обставинами або як подорож дорогами успіху та цікавих пригод. 

Обговорення книги -це цікавий захід, на якому можна поділитися враженнями про певну книгу, обговорити ту тематику, якої торкається автор, знайти друзів-однодумців і просто спілкуватися за чашкою гарячого чаю в холодні осінні дні. Обговорення часто допомагає помітити ті деталі, на які ви спершу й уваги не звернули. Спільне читання та обговорення є джерелом спільних інтересів та цікавих розмов між вами та вашими колегами чи друзями. 

John Green by Gage Skidmore.jpg
Днями ми зі студентами провели обговорення книги Джона Гріна "Винні зірки". Ми познайомилися з біографією сучасного американського письменника, кожен зміг поділитися враженнями після прочитаного, а також порівняли книгу та фільм, знятий по сюжету книги режисером
Джошом Буном, де головні ролі зіграли Шейлін Вудлі та Енсел Елгорт.
Тож пропоную Вашій увазі короткий зміст прочитаної книги.

Провина зірок - українське видання.jpgЦе трагічна історія життя підлітків, хворих на рак. Хейзел – 17-річна юна дівчина – ось вже кілька років страждає однією з найважчих форм онкологічних захворювань. Їй вдається подолати кризу, але хвороба навряд чи відпустить назавжди, водночас позбавивши дівчину здатності самостійно дихати. Вона не відвідує коледж, навчаючись вдома, проводить дні за переглядом реаліті-шоу і страждає від депресії. Але ось відбувається подія, яка повністю перевертає її життя – їй пощастило зустріти Огастуса, відчайдушного і позитивного хлопця, який поборов свій недуг кілька років тому. Він розповідає Хейзел, що вірить у Бога, а тому знає – після смерті існує Життя.
Незважаючи на можливі критичні відгуки скептиків, ніби це ще одна плаксива історія, маю сказати протилежне. Це розповідь не про смерть, а про життя. Від головних героїв ми можемо навчитися, як не варто боятися своїх почуттів. А головне – витрачаючи свій час на цинічні думки, ми відмовляємося від мрій, втрачаємо дорогоцінні моменти, ігноруємо любов. 
Творець цієї справді чудової книги доводить: не важливо, скільки часу ти проживеш на цій землі, головне – як ти проживеш своє життя.
Результат пошуку зображень за запитом "винні зірки"Адже, іноді маленька вічність варта довгих років безглуздого, сумного і бездуховного існування.
Основний висновок, який зробили головні герої, – не можна вберегти себе від болю, його слід прожити і відчути, бо лише тоді почуватимеш себе повноцінною людиною.


Після цього обговорення було зроблено висновок, що треба цінувати своє життя, треба радіти кожному прожитому дню і завжди слідкувати за своїм здоров'ям. 
Гарного вам прочитання! 

четвер, 27 вересня 2018 р.

Вітання шановним бібліотекарям!

Результат пошуку зображень за запитом "вітання бібліотекарям"
https://goo.gl/teG9tk

Дорогі бібліотекарі!

Вітаю Вас з Всеукраїнським днем бібліотек. Бажаю Вам міцного здоров'я, довголіття, сімейного затишку, родинного тепла, дружнього взаєморозуміння та підтримки. Ваша професія надзвичайно важлива для нашого суспільства і саме Ваша відповідальна справа відкриває нам шлях до книги – джерела споконвічної мудрості та знань!

Сухомлинському -100!

Результат пошуку зображень за запитом "сухомлинський"
https://goo.gl/Tg6jHe

"Тільки читання відкриває перед людиною розкіш інтелектуального життя" - В.Сухомлинський

Цьогоріч 28 вересня в Україні та світі відзначають 100-річчя людини, творчість якої – унікальне явище в українській і світовій педагогіці. Це - видатний педагог Василь Олександрович Сухомлинський. 22 роки він був директором Павлиської школи, до його думок прислухалися любили його. Він не лише наш сучасник. Він прогнозував майбутнє освіти, передбачав дефіцит емоційного спілкування, занепад етичної компетентності в суспільстві, тому, очевидно, так щедро в його творах представлене емоційне, естетичне виховання.

Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти кращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. В його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи. Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури — основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного — основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.

Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою долю. Одну досить швидко забувають, іншу якийсь час тримають у полі зору. І лише небагатьом випадає залишитися у «великому часі». Є всі підстави стверджувати, що спадщина Василя Сухомлинського належить до останніх.
Вона не тільки ввійшла окремим значним розділом в історію педагогіки, а ділом в історію педагогіки, та й зберігла свою актуальність.
Плануючи свою роботу за новітньою особистісно орієнтованою технологією, ми повинні спиратися на думки та напрацювання Василя Сухомлинського, неодноразово звертатися до його спадщини.
Український педагог подарував нам цілісну педагогічну систему виразного гуманістичного спрямування. І то вже наша проблема, як зуміємо скористатися нею. Маємо підніматися до неї і серцем, і розумом.
З нагоди відзначення цієї памятної подіїї в бібліотеці коледжу огранізована виставка літератури

середа, 19 вересня 2018 р.

Екскурсія у бібліотеку

Починаючи з перших днів вересня наша бібліотека радо запрошує до своїх стін першокурсників. І ось до нас завітали студенти спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа". На цій екскурсії бібліотекарі радо розповіли історію бібліотеки, познайомили з правилами користування бібліотекою, дозволили студентам прогулятися поміж стелажами (там, де ще не ходила людська нога, крім бібліотекарів) та обрати собі цікаву книгу. Познайомили своїх нових читачів з  книжковим фондом, періодичними виданнями, довідково-інформаційним апаратом, а також радо записали до лав своїх читачів. Тож хто ще не приходив до нас, ласкаво просимо! 

понеділок, 3 вересня 2018 р.

Бібліотека коледжу радо запрошує першокурсників, 
студентів старших курсів та викладачів до бібліотеки!

Шановні читачі в стінах нашої бібліотеки ви можете:
- отримати літературу;
- підготуватися до уроків;
- знайти додаткову інформацію з навчальних  предметів в мережі Інтернет;
- отримати допомогу при роботі за компьютером;
- підготувати реферати та повідомлення;
- ознайомитися з новинками періодичних видань;
- ознайомитись з цікавими виставками літератури;
- отримати бібліографічні консультації;
- провести цікаво дозвілля;
- спілкуватися з друзями;
- брати участь у масових заходах бібліотеки.
Ми працюємо з 9.00-18.00 без перерви. Ласкаво просимо! 
Результат пошуку зображень за запитом "книги на полиці"
https://www.google.com/save?ved=2ahUKEwjZ4ujL5Z7dAhUqhaYKHT04AeAQkI4BegQIARAK

Вітання першокурсникам!

Дорогі першокурсники! 
Вітаю Вас із чудовим хвилюючим святом — Днем Знань! Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам — до своєї другої домівки — у школи та вузи. Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, — ми завжди залишаємося вашими учнями! Усім, хто в цей День прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаю досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. А особливо, нашим дорогим першокурсникам — ніколи не зупиняйтеся на дорозі Знань, вона цікава і по-справжньому нескінченна! Щасти Вам!
Ось і настав цей день. 1 вересня – День Знань і старту нового навчального року. Хочеться побажати, щоб цей день не був причиною печалі, а запам’ятався довгоочікуваними веселими зустрічами, завзятим і дзвінким сміхом, новими цікавими знайомствами і пробудженням спраги до знань. Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все, що було вже сказано, легко здійсниться!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Ось і настав цей день. 1 вересня – День Знань і старту нового навчального року. Хочеться побажати, щоб цей день не був причиною печалі, а запам’ятався довгоочікуваними веселими зустрічами, завзятим і дзвінким сміхом, новими цікавими знайомствами і пробудженням спраги до знань. Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все, що було вже сказано, легко здійсниться!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119
Щиро вітаємо вас з початком нового навчального року, Днем знань – всенародним святом мудрості, добра, натхнення та нових відкриттів. Перше вересня єднає нас усіх, бо кожен колись у цей день переступив поріг рідної школи, відкрив першу книжку, написав перше слово. Роки навчання – найкращі в нашому житті. Саме в цей час ми знаходимо вірних друзів, відкриваємо у собі здібності, визначаємо орієнтири на все життя. Зі святом усіх!
https://24tv.ua/ukrayina_tag1119

понеділок, 14 травня 2018 р.

Премія імені Івана Огієнка

Пов’язане зображення



Премія імені Івана Огієнка заснована на вшанування видатного українського вченого-мовознавця, письменника, перекладача, педагога, державного та церковного діяча, уродженця містечка Брусилова Івана Івановича Огієнка - митрополита Іларіона (1882-1972 рр.), почесне ім'я якого носить наш коледж. Премія присуджується за заслуги у розвитку національної духовної культури, утвердження української державності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди. Премія присуджується у номінаціях: «Література», «Мистецтво», «Освіта», «Наука», «Громадська, політична та духовна діяльність». Премія присуджується особам або групам осіб незалежно від місця їх проживання, національності, статі, віросповідання, расової приналежності, стану здоров'я, громадянства. Премія може присуджуватись посмертно, якщо померлий кандидат у лауреати висувався за життя.
Отже, у 2018 році за заслуги у розвитку національної духовної культури, утвердження української державності, міжнаціональної та міжконфесійної злагоди премію імені І.Огіеотримали: 
у галузі літератури:
Дячишин Богдан Васильович
Марищенко Ярослав Семенович;
у галузі освіти:
Сорока Михайло Михайлович
Сорока Олексій Михайлович;
у галузі науки:
Деревінський Василь Федорович
Махорін Геннадій Леонідович;
у галузі мистецтва:
Войтенко Валентин Андрійович
у галузі громадської, політичної та духовної діяльності:
Мужук Леонід Петрович

Свято всіх матусь

Результат пошуку зображень за запитом "день матері"
https://goo.gl/5qifHq
Найдобріша, найкраща матусю рідненька!
В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне,
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з’являються сльози,
Міцного здоров'я з роси і води,
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!


Тенденція святкувати День матері прийшла до нас із США. Саме там 8 травня 1914 року вперше офіційно, на рівні країни відзначили це свято.
 
Але перші згадки датуються набагато ранішими періодами. Розповідають, що схоже свято існувало у древніх греків – це був день вшанування богині Реї, матері усіх богів. А у стародавньому Римі відзначали день богині-матері Кібеле. Святкування тривало 3 дні у березні. Кельти вшановували богиню Бріджит – войовничу жінку, яка поєднала в собі тендітність та неймовірну силу.

Британці ще з 17 століття влаштовували "Материнську неділю". Це була четверта неділя посту, під час якої місцеві вшановували своїх матерів. Коли почалися вікторіанські часи, діти з бідних сімей часто працювали далеко від рідні. Впродовж року їх відпускали додому тільки на один день, тому вони намагалися принести своїм мамам чи бабусям маленький подаруночки, на кшталт букету квітів. Цікаво, що з тих часів і до сьогодні британським мамам у цей день прийнято дарувати тортик, прикрашений 12 кульками марципанів.
А в тій же Америці вперше про день матері заговорили 1872 року, коли відома американська пацифістка Джулія Ворд висловила ідею щодо цього свята – єдність матерів за мир у всьому світі. Щороку вона влаштовувала у Бостоні масові мітинги. На жаль, її слова не були почуті.

У 1907 році естафету перейняла Анна Джарвіс. Передчасна смерть матері стала для неї справжньою трагедією. Вона ввжала, що не змогла у повній мірі віддячити мамі та виразити їй свою любов. У пам’ять про неї жінка намагалася переконати державних чиновників запровадити це свято. Анна писала листи до всіх конгресменів, сенаторів та публічних осіб, державних установ та законодавчих органів. У цьому її підтримали багато жінок. І їй таки пощастило – 1910 року штат Вірджинія першим офіційно відсвяткував День матері. А через 4 рокик тодішній президент Вудро Вільсон погодився відзначати цей день кожної другої неділі травня. Сьогодні в США прийнято носити в цей день на одязі гвоздику: якщо вона кольорова – мати жива, якщо біла – то це вшанування померлих матерів. Таку ж традицію перейняли австралійці.

Згодом, по закінченні Першої світової війни, традиція розповсюдилася й по інших країнах. Першою тенденцію підтримала Швейцарія. Ще близько 30 країн обрали для цього дня інші дати: норвежці святкують День матері у лютому, вірменці – у квітні, білоруси – у жовтні, аргентинці та індійці – у жовтні, іспанці та португальці – у грудні. І кожна з країн святкує його по різному.

В Австралії, наприклад, цей день не є ні офіційним, ні державним святом. Та це не заважає місцевим жителям вшановувати своїх матерів. Австралійці дарують подарунки свої мамам на знак поваги ще з 1924 року. Але історія цього дня досить своєрідна: одна панночка, на ім’я Джанет Гайден якось потрапила до державного будинку для жінок. Їх там було чимало і всі вони були покинуті та забуті. Джанет вирішила підбадьорити їх і розпочала маштабну акцію – почала збирати пожертви від місцевих підприємців, державних чиновників, простих чоловіків та школярів, аби зробити цим жінкам подарунки. Очевидно, ідея всім припала до душі, тому що наступного року усе повторилось. Сьогодні, окрім дати святкування, традиційними тут стали і хризантеми, які отримує кожна матуся.
 
Японія вперше відсвяткувала День матері 6 березня 1931 року. Це був день народження імператриці Коджюн. Однак свято не набуло популярності. Зате після Другої світової війни, коли вплив США в Японії був особливо відчутним, місцеві перейняли традицію і до сьогодні святкують День матері у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.
 
У Мексиці в цей день відбувається спеціальна католицька служба, під час якої звучить пісня "las mananitas". А в австрійських ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста Афйон-Башмакчі – вони святкують його 52 рази на рік, тобто кожної п’ятниці. Але така традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок.
 
В Україні офіційно День матері почали святкувати з 2000 року. Саме тоді було постановлено вітати наших матусь у другу неділю травня. Але ідея виникла набагато раніше. У 1928 році Союз українок Канади вирішив вшанувати найрідніших мам. Отже, перший День матері святкували українці, та не в Україні. Але вже наступного року дійство відбулося у Львові, і знову ініціатором стала жінка – редактор тижневика "Жіноча доля" Олена Кисилевська (напевно, тільки жінка може збагнути усю сутність материнства). Того ж року "Союз українок" посприяв поширенню свята по всій західній Україні. Під їх патронатом різноманітні молодіжні та культурні організації влаштовували гучні дійства, аби вшанувати найрідніших матусь.
 
З приходом радянської влади День матері заборонила влада. Його не святкували впродовж майже 50 років. Коли Україна нарешті здобула незалежність, громадські організації, серед яких був той самий "Союз українок", повернули свято українцям.

Чому мами удостоїлися такого особливого ставлення – очевидно. Але на державному рівні символізм свята набуває глобальніших обрисів. Держава, чи то народ, вбачає у матері берегиню роду, спадщини, культурних цінностей, традицій та звичаїв, які вона передає свооїм діткам. В їхніх руках продовження роду та виховання достойних членів суспільства.
 
Цікаво, що День матері відзначається не тільки на державному рівні, а й на релігійному. Напевно, травень не випадково обрали для цього свята – це місяць Пречистої Діви Марії, до якої ще українські козаки та князі звертались за допомогою та заступництвом. Навіть для древніх слов'ян цей місяць був особливим: вони вважали, що природа-мати пишно одягає свою дочку-землю квітами та зеленню, щоби та дарувала людям життя.
 
День матері - це день, коли ми можемо подякувати нашим мамам за усе те добре, що вони для нас зробили, за їх самопожертву і любов. Тому не забудьте привітати своїх найрідніших матусь. Цього дня ви можете подарувати їм щастя!

понеділок, 7 травня 2018 р.

День пам'яті та примирення

Результат пошуку зображень за запитом "день пам'яті та примирення 2018"
https://goo.gl/bYybM8

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.
Результат пошуку зображень за запитом "квітка маку день памяті мк"
https://goo.gl/Mx7pgg

Символом вшанування пам'яті є квітка маку. Пропоную Вашій увазі зробити власноруч значок квітки маку з фетру.

понеділок, 23 квітня 2018 р.

Всесвітній день книги та авторського права

У квітні ми відзначаємо два свята, пов'язані з книгою: 
2 квітня - Міжнародний день дитячої книги, роль якої важко переоцінити у формуванні духовного та інтелектуального обличчя підростаючого покоління;
23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права. Саме книга знайомить нас із звичаями та традиціями народів світу, відкриває шлях до знань, ідей, духовних та моральних цінностей людства.

 У бібліотеці коледжу провели виховну годину, на якій бібліотекарі познайомили студентів з правилами поводження з книгою, з бережливим ставленням до книги, а також майстер-клас з ремонту книги. На виставці були представлені раритетні видання і видання різного формату.












вівторок, 10 квітня 2018 р.

Тренінг-урок "Хочу бути здоровим"

Хто здоровий, той сміється,
Все йому в житті вдається,
Радість б'ється в нім щоднини
Це ж чудово для людини!

Хто здоровий, той не плаче,
Жде його в житті удача.
Він уміє працювати,
Вчитись і відпочивати.

Хто здоровий — не сумує,
Над загадками мудрує,
Він сміливо в світ іде
Й за собою всіх веде.

Бо здоров'я — це прекрасно,
Здорово, чудово, ясно!
І доступні для людини
Всі дороги і стежини!


У сучасному світі на здоров’я 
людей все більше і більше впливають безліч різних факторів, пов’язаних з 
урбанізацією життя. Рішенням всіх питань і зменшенням їх впливу на життя людини займається Всесвітня організація здоров’я, за ініціативою якої день 7 квітня на дату прийняття статуту ВООЗ відзначається у всьому світі як Всесвітній день здоров’я.
Найцінніший скарб людини - це здоров’я. Без нього не можна зробити життя повноцінним і щасливим. Проте, як часто ми витрачаємо цей дарунок марно, бездумно, забуваючи, що втратити здоров’я легко, а ось повернути його дуже і дуже важко. Саме з метою формування в студентів навичок здорового способу життя, толерантного спілкування та розширення читацького світогляду майбутні бібліотекарі провели урок-тренінг "Хочу бути здоровим". Де кожен присутній зміг отримати знання про здоровий спосіб життя, про правильне харчування, фізичні навантаження, різноманітні косметологічні секрети збереження молодості, а ще всі випробували на собі вправи фейс-фітнесу (зарядки для обличчя). Тренінг пройшов динамічно, цікаво та інформативно. Присутнім дуже сподобалося.
















четвер, 29 березня 2018 р.

День пам'яті Івана Огієнка


29 березня День пам’яті Івана Огієнка — українського вченого, і церковного діяча, митрополита (церковне ім’я Іларіон), політичного, громадського діяча, мовознавця, лексикографа, педагога, члена Наукового Товариства імені Тараса Шевченка, і нашого земляка. За своє життя вчений написав майже дві тисячі праць, невелику частину яких має наша бібліотека і розміщені вони у читальному залі напостійнодіючій книжковій виставці «Апостол правди і життя».

Сьогодні студенти першого курсу мали змогу прослухати інформаційну годину присвячену пам'яті нашого великого земляка.
Усе своє життя Огієнко прагнув повернутись до своєї рідної землі, але не судилось, і тоді він пише: Немає в людини нічого милішого над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої дитячі роки, до тієї землі прив'язується він усією душею націле життя. А хто, буває, відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, як про святість найбільшу. І багато людей, помираючи на чужбині, просять накласти їм у домовину бодай грудочку рідної землі… (Іван Огієнко)
Більшу частину свого життя він провів за межами своєї Батьківщини, але довголітня розлука з Україною, її народом, не погасила його любові до рідного краю. Великий патріот і в еміграції відчував Україну всією душею, тяжко переживав від того, що його багатолітня праця, присвячена Україні, майже нікому там не відома. Справа життя Івана Огієнка (працював 1936–1955) — переклад Біблії, що до сьогодні є неперевершеним надбанням українського народу. Іван Огієнко – митрополит Іларіон мав різні, прикрі життєві страдницькі переживання. Він їх гірко переживав, але завжди йшов уперед і здобував успіхи. Бог і Україна стали девізом його життя.
Вивчаймо дорогоцінну спадщину Івана Огієнка і пам’ятаймо його слова:

«Рідна мова – найголовніший грунт, на якім духовно зростає і живе нація». 
Як патріот своєї країни, вчений стверджує, що мова – душа кожної 
національності, її святощі, її найкращий скарб і поки живе мова, житиме й народ...

У Зверненні до українського народу в1919 році вчений, державний і церковний діяч. Огієнко наголосив: «До людей іншої віри не ставтеся вороже. Нехай не буде більше у нас на Вкраїні ні насильства, ні погромів, ні пригноблення інших націй, що живуть у межах нашої держави, бо ми самі були довго пригнобленими… Хто має справжню віру Христову в серці своєму, той повинен до всіх народів мати щиру шану та любов».

Тож єднаймося, шануймося й будуймо незалежну державу Україну!


Поезія-мелодія душі!

http://blog.yakaboo.ua/5-poetychnyx-knyzhok-pro-vesnu-i-koxannya/
Відродження, розквіт усього живого відбувається саме навесні. Весняне сонечко засвітило, пробиваються перші пагінці свіжої зелені…. Ранкова роса…. Краплини дощу на сонці, перше кохання. Все це викликає у нас захоплення і незвичні почуття. Так і поезія пробуджує людину, бо поезія – це життя, а воно розквітає весною, а для романтичних і обдарованих людей – це стимул для написання поетичних творів, саме тому 21 березня в Україні святкують Всесвітній день поезії.

Поезія - це найважливіше культурне явище, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими, це головний засіб самоствердження особистості в творчості. 
Запрошуємо всіх до бібліотеки! Приходьте, обирайте улюблену поезію і читайте вголос, читайте свою поезію.

понеділок, 12 березня 2018 р.

ТОП-10 цікавих фактів про Тараса Григоровича Шевченка

1. Тарас Шевченко впродовж життя був "душею компанії", любив сміятися і вмів розвеселити навіть незнайомих людей.

2. Основна освіта Кобзаря тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-приходській школі.

3. Тарас Шевченко завжди з любов'ю згадував той випадок, коли малим пішов шукати "залізні стовпи", що "підпирають" небо, і заблукав у полі. Чумаки, зустрівши хлопця, забрали його з собою і ввечері привезли до Кирилівки.

4. Тараса викупили з кріпацтва за 2500 рублів. Задля цього художник Брюллов написав портрет Жуковського і продав його. Здобувши свободу, Тарас Григорович вступив до Академії мистецтв.

5. Першим коханням молодого Шевченка була Оксана Коваленко, його ровесниця. Родичі закоханих були впевнені, що молоді одружаться. Але надії були марними — Тарас мусив поїхати до Вільна. Усе своє життя Шевченко згадував дівчину, яку колись кохав.

 6. Останнім коханням поета була 19-річна Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакувату дівчину Тарас зваблював дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі.

Вона покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева. І лише 1904 року, після смерті свого чоловіка, Лукерія Яковлева-Полусмак, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

7. Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею - справжній український борщ, "затертий пшонцем і затовчений старим салом", вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж галушки. Не байдужим також був і до рибних страв.

8. Тарас був відомим модником, любив дорогий одяг і дуже легко витрачав на нього гроші.

9. Коли Шевченка відправили у заслання до Оренбурга, йому заборонили займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме в Оренбурзі Тарас Григорович написав більшість своїх повістей.

10. Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся в місті Канів.

Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
 Матеріал взято з сайту :
UaModna:ТОП-10 цікавих фактів про Тараса Григоровича Шевченка

Струни Кобзаревого серця

9 березня минуло 204 роки з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Син кріпака, змалку сирота, талановитий юнак, що не мав змоги розвинути свій талант художника, став Пророком українського народу.
Для більшості українців Тарас Шевченко є не лише літературним та мистецьким символом, а й уособленням всієї України. Поезії Тараса Шевченка переклали більш, як ста мовами світу. Його зображення друкують на державних грошових купюрах, поштових марках, на його честь встановлюють пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускають ювілейні монети та засновують премії.
Мабуть, не знайдеться в Україні жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. І до сьогодні, через стільки десятиліть, його твори хвилюють та тривожать душі.

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.

Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.

А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..

А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, — каже, —
Може, так і треба».
Так і треба! бо немає
Господа на небі!

Леся Українка

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну,
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

вівторок, 20 лютого 2018 р.

Герої не вмирають

 

Не люби мене, будь ласка, не люби.
Я не в змозі дарувати тобі ночі,
Я не в змозі дарувати тобі дні,
Не впускай мене у сни свої дівочі.

Ти яскрава, ти до болю чарівна,
Ну а в мене по життю – не з краю хата.
Як почув, що почалася в нас війна,
Все покинув, став країні за солдата.

Не люби мене, будь ласка, не люби.
Я не хочу бути завтра твоїм горем.
Не губи своє сердечко, не губи,
З крайніх хат люби, таких навколо море…
Олександр Степ
18-20 лютого - четверта річниця розстрілів на Майдані. Ті дні стали одними з найтрагічніших в історії сучасної України. Рівно чотири роки тому сталися незабутні події, які назавжди залишилися в пам'яті кожного з нас. Мирний протест громадян тодішня влада перетворила на криваву розправу." Хтось мудрий сказав: із втратою кожної людини ми втрачаємо цілий Всесвіт. Чотири роки тому на Майдані та Інститутській ми втратили нашу Небесну Сотню.

Герої Небесної Сотні віддали життя за свободу і гідність кожного з нас.
 Герої не вмирають! Пам'ятаємо...

середа, 14 лютого 2018 р.

Побачення з книгою наосліп

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки… 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки…

День Святого Валентина ще іменують Днем усіх закоханих. Свято — неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого. День Валентина прийшов до нас з-за кордону і дуже скоро став одним з найпопулярніших молодіжних свят.
Наша бібліотека дуже любить своїх читачів, тому ми підготували інтерактивну книжкову виставку "Побачення з книгою наосліп". На цій виставці представлені книги, в яких розкривається тема кохання, але це незвичайна виставка. В ній представлені книги, назви яких приховані від читачів, але на кожній книзі є цитата, яка може зацікавити читача. Тож, запрошуємо всіх на побачення з книгою наосліп!