Вербна неділя

http://goo.gl/pOZ4gY

В 2016 році Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) припадає на 24 квітня.

Прийшовши з церкви, люди, освяченою вербою злегка б'ють один одного, примовляючи:

Не я б'ю – верба б'є,

За тиждень – Великдень,

Будь дужий, як вода,

А багатий, як земля!

Вважалося, що дерево має передати здоров'я, силу та красу людині. Освячені гілки верби, як правило, зберігали за образами, щоб віднадити стихію і нечисту силу.

Вербний (Квітний) тиждень, вербиця, вербич — передостанній тиждень перед Великоднем (шостий тиждень Великого посту). Його завершує Вербна (Квітна) неділя.

Вхід Господній у Єрусалим — велике християнське свято у неділю Вербного тижня, перед Великоднем. Народні назви — Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя).

Це велике свято у християнському році відноситься до числа дванадесятих. Його виникненню послужили біблійні оповіді: Ісус в’їжджав до Єрусалима на ослі, люди встеляли йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя.

Церковні обряди

У цей день Церква згадує царське прославляння Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні.

За християнськими тлумаченнями, усі віруючі, як і єрусалимський натовп, грішні у тому, що спочатку чулися захоплені вигуки: «Осанна!», а потім страшний крик: «Розіпни його!»

Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.

Використання верби

Від звичаю вживати в це свято вайї (гілки фінікової пальми) воно називається Неділею «ваїй». Ваїй у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає бруньки. До того ж, це дерево згадується в Святому Письмі.

Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, пропасницю, ревматизм, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров’я, силу та красу людині або тварині. Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір’ям, могли передати її іншим.

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.